25.02.2017 або про користь
vivagor
    Гроші - річ проста і дефіцитна, вагома і багатогранна. Гроші дають владу і незалежність, впевненість і можливості. Гроші можна збільшити, втратити, прогуляти, подарувати і таке інше. Їх не можна тільки забрати з собою на той світ... Люди є різні, відтак гроші витрачають відповідно: хто – нерозумно, хто – ощадливо, хто – з розмахом... При тому, кожен так чи інакше вкладається у майбутнє. Навіть егоїсти. Просто, у всіх - різні пріорітети... Під час війни або стихійного лиха благодійність іменується "волонтерством". І я втішений, що ми, як нація, потужно демонструємо цю рису, яка притаманна лише цивілізованим суспільствам; відповідальним, впевненим, свідомим людям. Це - ознака щирості і самовіддачі. Залишаймося такими і надалі!
Читати далі...Свернуть )

24.02.2017
vivagor
    У нас - парламентсько-президентська країна. Депутати можуть дати запит і отримати усі необхідні документи, а потім - обнародувати їх, щоб люди знали. Депутати можуть внести потрібні законопроекти, проголосувати за них і створити відповідні закони, за порушення яких - жорстоко каратимуть. Депутати можуть викликати в Раду прем'єр-міністра. Або відправити у відставку і його і Президента. Але що роблять депутати? Конкретно - депутати від "Самопопочі"? Вони провалювали реформи, тобто - ні чорта не зробили корисного для країни на своєму робочому місці за 2.5 роки, натомість почали розхитувати ситуацію і фактично провокувати внутрішній конфлікт. Їх не цікавили свого часу ні бурштин, ні вирубка лісів, ні сміття у Львові, ні виплата українських пенсій громадянам з ОРДЛО, ні поставки української продукції окупантам, а от вугілля звідти їм раптом кісткою в горлі стало. А кому не стало – очі муляє: ні спати, ні їсти не можуть...
Читати далі...Свернуть )

23.02.2017
vivagor
    Підвалила робота. Це добре. Треба зняти кілька кілометрів вузької смуги вулиць міської забудови – під прокладку майбутнього силового кабелю з двох трансформаторних підстанцій до майбутнього студентського гуртожитку. Це не дуже добре. Оплата – за пару місяців після здачі роботи, бо організація – бюджетна і має бажання спочатку побачити: «за що платитиме». Це погано. Але нічого не вдієш – доведеться виконувати... Десь за тиждень і приступимо. Якраз має сніг зійти...
Читати далі...Свернуть )

22.02.2017 або про невпинність
vivagor
    Писати ніколи. Ніколи жити. Особисте - відкладено за обрій. В тому числі і творчі проблиски. Вільний час - давно перетворився на мрію. На тлі суворої необхідності решта питань відходять на другий-третій план. У нас - війна. І з того будується повістка дня... Тому кожен успіх, кожен завершений проект, кожен зайвий крок вперед приносить впевнену радість: ми стаємо сильнішими. Нехай повільно і потроху, але - невпинно і невідворотньо ми наближаємо нашу перемогу.
Читати далі...Свернуть )

21.02.2017
vivagor
    Нарешті закінчили південну ділянку. Остання фортеця у нашому картографічному просуванні впала і ми святкуємо перемогу над Кальчицькою та Касянівською сільськими радами. Довго ми йшли до цього дня! Але таки подолали… На черзі Новолуганська селищна рада. Нас навіть не бентежить низка її окупованих населених пунктів. Питання лише у початку фінансування і візитах директора до Києва та Далласа. Але те що старт відбудеться вже навесні – безумовно.
Читати далі...Свернуть )

20.02.2017 або про кумірів
vivagor
    Вбивчо те, що люди прив’язуються до кумірів. Це свого роду любов. Здебільшого, не взаємна, але усім байдуже. Людина зі здоровим глуздом сьогодні може погоджуватися і підтримувати ту чи іншу особистість, але вже завтра, у наступному питанні стати до неї в опозицію, а післязавтра, у новому – знову прийняти бік тої самої особи. Тобто, діяти в залежності від ситуації і власних поглядів. З фанатами справа інша. Вони облизуватимуть куміра що б він не сказав і скільки б дров не наломав. І ладно б ці кумірі дійсно чогось були варті! На жаль, переважна більшість з них – надуті індики. Навіть у мистецтві, де талант або відсутність його видно одразу, достатня кількість подібних, а за політику і казати нічого. Піна будь-яких революцій, яку підняли вгору соціальні ліфти, не завше народжує Афродит. Як правило, населенню схвально вітає гасла: «грабуй награблене», «відняти й поділити», «кожному – за потребою». Те, що постреволюційний період важкий і для кращого майбутнього треба важко працювати, багато хто не розуміє. Їм потрібно усе й одразу. На тому ламалися багато людей. А популісти цим і користуються. Їх арсенал давно відомий: "кажи приємне, мовчи за справжнє, вдавай свого". І народ охоче споживає продукт: "А ви знаєте, хто до мене звернувся?! Така приємна людина! Я йому руку потис!" Що-що, а закохувати в себе вони вміють. От працювати за теревенями – ніколи, але то таке...
Читати далі...Свернуть )

19.02.2017 або про тезиси
vivagor
    Блокада України від Донбасу триває і думки раз по раз повертаються до цієї теми. Ось ще трохи роздумів за останній час...
    ***
    Той хто оперує емоціями завжди програє тому хто мислить тверезо і раціонально. РФ веде гібридну війну, яку давно замислила і діє досить цинічно. Водночас нас вона штовхає на високі моральні принципи. Ясно, що націю треба будити, але так, щоб вона почала мислити, а не йшла всліпу під гіпнозом за Фата Морганою. Наразі ж за допомогою ЗМІ та агентів впливу підігріваються емоції, завдяки яким у більшості цілком прогнозовано вимикає мозок. Власне, саме на це нас Кремль і штовхає руками своєї агентури та їх дурнуватими посіпаками – "корисними ідіотами": щоб перемкнуло.
Читати далі...Свернуть )

18.02.2017 або про простоту
vivagor
    Коли я чую, що на тому боці виключно всі – «сепари» і їх треба знищувати, саджати, виселяти до Росії, тощо – одразу ідентифікую подібного базікала або дурнем або маніяком. Нічим іншим, ніж недалекістю та безвідповідальністю або нетерпимістю та кровожерністю таку позицію пояснити неможливо. Не хочеться заряджати лекцію стосовно змін, які бувають двох видів: революційні та еволюційні, просто наведу приклад з власного недалекого минулого.
Читати далі...Свернуть )

17.02.2017 або про поліцію
vivagor
    Зайшов у гості колишній колега. Спитав допомоги у сфері геодезії для підготовки до іспитів. Заразом оповів цікаву історію. Історія уходить вглиб теперішньої війни. До самого її початку, тобто сягає 2014 року.
Читати далі...Свернуть )

16.02.2017
vivagor
    Написав два вірша. Хокку. Трохи просунув і один класичний, але не закінчив. Їх вже з десяток таких. Спочатку все йде непогано, але часу – обмаль, зосередитися не вдається, а потім настрій вже не той, відповідно – робота підвисає... Ситуація, аналогічна прозовим речам, коли так само немає часу, а коли і з’являється зайва хвилина – це не допомагає, бо доводиться заново усе проганяти і вживатися, а отже – справа вимагає ще більшого часу, бо якщо ні, якщо кидати текст нашвидкоруч – починає скакати стилістика. З віршами було легше, але рано чи пізно і це загальмувало...
Читати далі...Свернуть )

?

Log in