vivagor (vivagor) wrote,
vivagor
vivagor

2.08.2020 або про гімн

    Чи потрібен гімн у школах? Безумовно! Але наявність заварки в домі – ще не привід кидати її цілу пачку на кружку, та ще й без цукру. Я це до того, що при всій необхідності запровадження гімну у навчальних закладах, не треба таке важливе питання доводити до абсурду. Впроваджувати патріотичне виховання – потрібно однозначно. І не просто треба, а критично необхідно. Це питання давно назріло і перезріло. Елементи патріотизму мусять бути не тільки у школах, а й у всіх навчальних закладах, починаючи з дитячих садочків. Але глибоко переконаний, вони мусять мати не вигляд наочної агітації, бо «так треба», а логічне продовження. Потрібен системний підхід. Вкрай необхідно не просто – гімн співати день у день, наче команда Швондера, замість корисних справ, а пропонувати дітям реальне наповнення. Закріплювати це справами. Наприклад, гурток з плетіння маскувальних сіток. Або історико-патріотичний гурток. Різноманітні військово-спортивні ігри – по віковим категоріям. І таке інше. Шкільний патріотичний музичний гурт, який буде видавати українські хіти – той же гімн у рок-версії на щотижневих дискотеках – чим погана ідея? Свого часу були уроки з футболу, а теперішня ситуація – куди серйозніша.
Водночас гімн заради галочки – це совок. І не просто совок, а диверсія. Тому що діти, в більшості своїй, чудово відрізняють справжнє від імітації. І дуже швидко напрацюють в собі нігілізм, цинізм, лицемірство і пристосуванство. Як волонтер кажу: 90% патріотів – йдуть шляхом імітації бурхливої діяльності, якою маскують відсутність конкретних справ. «Я за Україну, чесно, брате, але розумієш, часу вільного – немає». Думаєте, діти не відрізнять показуху? Помиляєтесь! І щоденне виконання гімну без подальшої змістовної роботи в цьому напрямку патріотизм не підніме, а навпаки – поступово перетвориться на нудний ритуал. Виконання гімну для проформи ворогів по медвежих кутах не розжене. Хоча файну картинку дійсно, зробить. Причому, привабливу картинку, багатьом сподобається. Водночас, почне працювати зворотній механізм: діти звикнуть відбувати чергу, як свого часу в СРСР від безкінечних політінформацій чи урочистих лінійок з фальшивим бла-бла-бла. Тому що все, що силоміць насаджується, все, що йде не від серця, все, що не потрібне самим дорослим – викликає спротив і у дітей. Спочатку несвідомий, інстинктивний, а потім, будьте впевнені, з’явиться підґрунтя. І буде воно не українське. За це подбають, будьте впевнені. Згадайте власний досвід: люди не люблять те, що не від душі, а за наказом і рознарядкою – така наша природа. Зрозумійте, що подібні заходи щодня – забиратимуть у дітей вільний час, на який у них – свої плани. Думаєте, ваші плани вони любитимуть більше за свої? Ніхто не працює у парадній формі на городі. Ніхто не викликає урочистий настрій за бажанням. Ніхто не любить чуже, більше ніж своє. І з часом примусове – знеціниться, оскільки перетвориться на буденність. Наскільки вже віруючі люди – дисципліновані і дотримуються ритуалів, але і вони до церкви ходять здебільшого у неділю. Бо до того весь тиждень треба працювати. Вони розуміють пріорітетність. Тому ще раз: якщо крім виконання гімну нічого іншого не буде запропоновано – це швидко деградує. Ви цього прагнете?
      До слова, ви самі – скільки років співаєте гімн щодня? А чим ще підтримуєте патріотичний рух? Впевнені, що цього достатньо для виховання патріотів, а не пристосуванців і лицемірів? Наскільки я зрозумів, цю ідею подали не професійні педагоги, а певна політична сила – тобто професійні пустомелі. Вибачаюся, але якщо завтра на обрії з’явиться ще більш патріотична сила і запропонує підняти рівень патріотизму на 300% – дітей змушуватимуть співати гімн тричі на день? У мене велике і важливе питання! Що пропонується крім цього? Я свої пропозиції оголосив вище. Але якщо нічого з цього або чогось іншого не буде, то чесно і прямо заявляю: це – фікція, і закінчиться ця ініціатива – погано. Прикладів – безліч. Коли в 14-му році був пасіонарний вибух, гімн співали і дорослі і малі – просто в метро на ескалаторах, до військоматів витянулися черги, а волонтерський рух буяв, як гормони навесні, але з часом все зійшло нанівець: вояків до армії почали заманювати грошима, а волонтерство швидко вийшло з моди, скоротившись у кілька разів. Прапорами помахати – ще так-сяк людей знайти можна, у вишиванках покрутитися – є охочі, а щодня впрягатися у лямку і реальні справи тянути – не догукаєшся. Знаєте чому? А тому, що більшість виявилася липовими патріотами. І ось їм якраз і достатньо: "просто співати гімн". Якщо ви прийдете на урок - просто посидіти, ви не порозумнішаєте, а якщо ви просто поспіваєте гімн - ви не зміните країну на краще. Можете скільки завгодно жити в уявній реальності, але справжня наразі – саме така. Хочете, щоб аналогічна сумна доля спіткала і повагу до державного гімну? Насаджуйте його наказом згори, без жодного корисного і цікавого наповнення, і швидко отримаєте протилежний результат. Гімн заради гімну – це абсурд. Гімн – це демонстрація сили духу, а не шлягер. Гімн живе на повну силу тільки тоді, коли його хочуть співати. А співає людина – від душі. Коли їй – приємно. Коли є реальні перемоги, приміром, в спорті або на війні. Тобто, коли вона сама того хоче, а не коли наказують, а після того - нічого. Нуль. Порожнеча. Якщо всім соромно, якщо це фальш, як би хто кого не змушував, душа не співатиме і гімн – вмирає. Хоч як губи не будуть ворушитися... Для того, щоб країна стала заможною, треба не тільки співати гімн. Тому будьте готові після сказаного «А», переходити і до «В», і до «С», а інакше, вам більше не повірять, які б чудові слова ви потому не казали: і за армію, і за мову, і за віру...
Subscribe

  • 6.05.2021 або волонтерство і поезія

    Закінчено сітку № 365. Наступна – остання із замовлення для спецназу 3-го полку. «Весела Хунта» не здається і продовжує свою павучу…

  • 3.05.2021 або коротко...

    Для тих, хто не зрозумів, хто такий Зеленський, він не зупиниться і забиватиме тупіну «стрілки» де тільки можна. В т.ч. на самокатах посередині…

  • 1.05.2021

    Трагедія української науки не в тому, що помер Патон, а в тому, що прийшов Ківа. © Віктор Горобець

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 19 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →

  • 6.05.2021 або волонтерство і поезія

    Закінчено сітку № 365. Наступна – остання із замовлення для спецназу 3-го полку. «Весела Хунта» не здається і продовжує свою павучу…

  • 3.05.2021 або коротко...

    Для тих, хто не зрозумів, хто такий Зеленський, він не зупиниться і забиватиме тупіну «стрілки» де тільки можна. В т.ч. на самокатах посередині…

  • 1.05.2021

    Трагедія української науки не в тому, що помер Патон, а в тому, що прийшов Ківа. © Віктор Горобець